Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр при використанні і переробці мінеральної сировини

Завтерджено:
Наказ Держпромгірнагляду МНС України
від 24.03.2006 № 51

Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр при використанні і переробці мінеральної сировини

I. Загальні положення

Відповідно до Кодексу України про надра, «Положення про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду», «Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин», «Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду», «Методичних вказівок з веденню державного гірничого нагляду за охороною надр» державний нагляд за використанням і переробкою мінеральної сировини є складовою частиною державного гірничого нагляду і повинен забезпечити дотримання всіма міністерствами, відомствами, а також підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форм власності і господарювання) і громадянами вимог законодавства про надра за найбільш повним і комплексним використанням мінеральних і паливно-енергетичних ресурсів.

Ст.61 Кодексу України про надра.

Головними завданнями державного гірничого нагляду з охорони надр в розглянутій сфері є здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавчих та інших нормативних актів при переробці мінеральної сировини.

Для рішення цих завдань і з метою забезпечення раціонального використання мінеральних ресурсів при їх переробці органи державного нагляду виконують наступні функції:

а) погоджують:

завдання на проектування і проектні рішення на будівництво підприємств і об’єктів з переробки мінеральної сировини.

Ст.51 Кодексу України про надра; п.2.8 «Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин»;

правила, інструкції і стандарти, що містять норми і вимоги, що стосуються вилучення корисних копалин при переробці мінеральних ресурсів.

Ст.51 Кодексу України про надра; п.1, п.2 частини 2 ст.53 Кодексу України про надра;

проекти на проведення дослідно-промислових іспитів з метою удосконалення технології переробки мінеральної сировини.

Ст.51 Кодексу України про надра; п.3 частини 2 ст.53 Кодексу України про надра;

спеціальні проекти на розробку породних відвалів і відвалів некондиційних руд шахт, кар’єрів, гідровідвалів збагачувальних фабрик, золовідвалів ТЕЦ, а також шлаків металургійних підприємств.

Ст.51 Кодексу України про надра; п.4 частини 2 ст.53 Кодексу України про надра; п.1.1 розділу 2 ГНАОТ 12.11-1.01-94 «Правила безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом;

щорічні плани розвитку гірничих робіт підприємств у частині переробки і комплексного використання мінеральної сировини.

Ст.51 Кодексу України про надра; п.1.9. «Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин»;

б) перевіряють:

дотримання правил і технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення корисних компонентів і поліпшення якості кінцевої продукції.

П.8 частини 1 ст.63 Кодексу України про надра;

проекти діючих підприємств у частині наявності в них розділів щодо питань охорони і раціонального використання сировини, корисних компонентів, що містяться в ній, відходів переробки, а також виконання на місці цих проектних рішень;

дотримання встановленого порядку обліку, стану і руху сировини, що переробляється (по типах і сортах), а також усіх корисних компонентів, що містяться в мінеральній сировині і продуктах його переробки;

наявність і вірогідність визначення й обліку показників вилучення корисних компонентів при переробці мінеральних ресурсів і відповідність їх проектним значенням.

Частина 2 ст.53 Кодексу України про надра; п.1.9 «Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин»;

в) вносять міністерствам і відомствам, керівникам підприємств і організацій пропозиції про усунення порушень діючого законодавства, правил і норм переробки мінеральних ресурсів.

Ст.39 Закону України «Про охорону праці».

Першочерговими об’єктами нагляду є підприємства з переробки дефіцитної і дорогої сировини. Надалі нагляд за переробкою мінеральної сировини повинен бути забезпечений на всіх наступних підприємствах і об’єктах:

комплексах первинної переробки сировини;

збагачувальних, брикетних, агломераційних та інших фабриках;

інших установках з вилучення корисних компонентів з розсипів;

фабриках з вилучення благородних металів;

коксохімічних виробництвах;

заводах з переробки гірничо-хімічної сировини, нафти і газу;

заводах з виробництва цементу, вогнетривких виробів і будівельних матеріалів;

заводах з виробництва солі і вилучення корисних компонентів з мінеральних вод;

заводах розливу лікувальних і столових вод та інших об’єктах.

П.15 «Методичних вказівок з ведення державного гірничого нагляду за охороною надр».

Нагляд на зазначених підприємствах здійснюється на всіх стадіях їх проектування, будівництва, реконструкції й експлуатації.

II. Організація роботи з нагляду за повнотою використання мінерально-сировинних ресурсів при переробці

Державний нагляд за переробкою мінеральної і паливно-енергетичної сировини здійснює територіальне управління, округ і підвідомчі їм інспекції, для чого в їхньому складі мають бути фахівці відповідного профілю. Територіальні органи повинні мати переліки підконтрольних підприємств.

Основою контрольно-профілактичної діяльності органів гірничого нагляду є систематичне проведення перевірок стану охорони і використання мінеральної сировини при переробці відповідно до вимог розділу 4 «Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці і гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України» і розділу 6 «Методичних вказівок з ведення державного гірничого нагляду за охороною надр».

Перевірки підприємств із питань переробки мінеральної сировини проводяться відповідно до планів роботи зазначених органів або за вказівкою керівництва Департаменту, територіального управління, гірничого округу.

У практиці контрольної роботи можуть застосовуватися два види перевірок – комплексні та цільові (вибіркові).

Комплексні перевірки ставлять за мету всебічно вивчити стан питань раціонального, комплексного освоєння мінерально-сировинних ресурсів, зокрема роботу гірничого цеху, цеху підготовки сировини до переділу, умови постачання (транспортування) сировини на переробку, власне переділ мінеральної сировини, збереження й облік втрат на всіх перерахованих ділянках.

Комплексні перевірки проводяться згідно з графіками не рідше ніж один раз за один-два роки. До перевірок можуть залучатися фахівці проектних і науково-дослідних організацій, представники органів охорони природи. Керівництво перевірками здійснюється працівниками Департаменту, територіального управління, гірничого округу, начальником інспекції.

Перевірки можуть здійснюватися у складі комплексних обстежень підприємств з питань охорони праці, разом із перевірками геологічних та маркшейдерських служб.

По кожному комплексному обстеженню розробляється план-завдання, в якому враховується перелік об’єктів (підрозділів) і питань, що підлягають перевірці. Цей план при обстеженні розглядається з керівником підприємства і доводиться до відома керівників служб, цехів і ділянок.

Під час перевірки нарівні з іншими (див. розділ 3) розглядаються такі питання:

відповідність технічного рівня підприємства останнім досягненням техніки та технології у галузі;

виконання раніше виданих приписів цільових і комплексних обстежень;

забезпечення речовинного складу вихідної сировини відповідно до проектних рішень;

виконання плану підприємства по впровадження нової техніки і технології для підвищення вилучення корисних компонентів при переробці;

стану забезпечення інструктажу працівників у частині ведення технологічного процесу за встановленим регламентом та із забезпеченням мінімальних втрат компонентів.

Цільовим (вибірковим) перевіркам підлягають підприємства, що порушують технологію переробки, з низькими показниками вилучення корисних компонентів і низьким рівнем комплексності використання мінеральної сировини. Необхідність таких перевірок встановлюється в результаті комплексних перевірок, систематичного аналізу раніше виданих приписів, а також форм статистичної звітності підприємств про видобуток, переробку і вилучення корисних компонентів. Вони проводяться за планами гірничого нагляду на ділянках, секціях чи в цехах з метою поглибленого вивчення окремих питань, де за даними попередніх перевірок найчастіше допускали великі й типові випадки втрат корисного компонента при переробці.

Інспектором чи на його вимогу інженерно-технічними працівниками підприємства повинні бути проведені контрольні випробування агрегату чи вузла технологічної схеми, позначені в приписах попередніх перевірок, а також вибіркове випробування інших вузлів технологічної системи.

III. Програма перевірки

Програма комплексної перевірки складається з двох етапів.

Перший етап передбачає підготовку до перевірки, під час якої здійснюється:

1.Вивчення проектів переробних підприємств і переліку компонентів, що підлягають вивченню.

2.Вивчення технічної документації: технологічних інструкцій і регламентів на переробку; інструкцій з випробування продуктів переробки (відборів і підготовка проб) і державних стандартів з відповідних питань; стандартів підприємства та технічних умов на сировину, продукти переробки й устаткування; методик хімічних аналізів, що використовуються.

3.Ознайомлення зі станом технологічної вивченості мінеральної сировини, що переробляється, за матеріалами затвердження запасів у ДКЗ і за результатами проведених напівпромислових і промислових іспитів, рекомендаціями науково-дослідних і проектних організацій.

4.Співставлення величини втрат компонентів, передбачених проектом з очікуваними показниками та з урахуванням речовинного складу оброблюваної сировини, згідно з геолого-технологічним картуванням.

5.Вивчення наявних нових технологічних розробок щодо підвищення рівня вилучення корисних компонентів, комплексного використання сировини з метою підготовки відповідних рекомендацій.

П.1, п.2, п.3 частини 2 ст.53 Кодексу України про надра.

6.Аналіз звітних даних про роботу підприємства і втрат корисних компонентів за відповідними формами статистичної звітності (5-ПЕК, 9-ЕТ, 13-МЕТ, 71-ТП, 14-ТП тощо) з метою виявлення підприємств з втратами, що перевищують проектні, як об’єкта цільового контролю.

Другий етап передбачає контроль на місці за виконанням вимог нормативних і проектних документів у частині повноти і комплексності вилучення корисних компонентів шляхом розгляду фактичного стану:

1.Відповідності кількості та якості сировини, врахованого окремо постачальником (гірничим цехом) і переробним підприємством (за період роботи з часу закінчення попередньої перевірки).

2.Визначення кількості зробленої продукції на підставі даних балансового (генерального) випробування, вагових чи маркшейдерських вимірів і його відповідності кількості переробленої сировини.

Під час перевірки на другому етапі рекомендується вивчити на місці:

порядок обліку кількості та якості сировини, що надходить на переробку з кожного родовища окремо;

ефективність використання даних геолого-технологічного картування родовища для планування і керування якістю сировини і технологічним процесом;

правильність ведення технологічного і товарного балансів добутої і переробленої сировини, основних і супутніх компонентів;

розміщення й ефективність роботи контрольно-вимірювальних приладів у частині визначення кількості та якості мінеральної сировини, продуктів його переробки, стан приладів й інструментів проборозробної лабораторії, надійність і вірогідність визначення показників у системі вагового господарства, якість виконання аналітичних робіт хімлабораторії;

стан технологічного устаткування підприємства, наявності і змісту документації натурної перевірки роботи апаратів і технологічного устаткування, обліку передбачених регламентом зупинок технологічного процесу, відповідності технологічного регламенту проекту;

стан обліку і збереження корисних копалин, що тимчасово не використовуються, концентратів, промпродуктів, відходів переробки, що містять корисні компоненти;

розподіл і причини утворення втрат у продуктах переробки: різнойменні концентрати і хвости, у тому числі від механічних утрат, позапланових простоїв устаткування при збереженні, транспортуванні.

Частина 2 ст.53 Кодексу України про надра; розділ 8 «Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин».

Під час комплексного обстеження підприємства особливу увагу потрібно приділити правильності ведення технологічного і товарного обліку добутої і переробленої сировини, основних і супутніх компонентів на основі даних балансових випробувань і фізичних вимірів. У випадку виявлення істотних розбіжностей результатів товарного і технологічного балансу (при балансовому випробуванні) рекомендується розглянути результати проведеного підприємством генерального випробування технологічної схеми або організувати його проведення.

При цьому необхідно враховувати, що для проведення такого випробування підприємство має виконати:

перевірку відповідності схеми ланцюга апаратів на об’єкті проектній;

порівняння фактичних умов і результати роботи апаратів з передбаченими паспортом (регламентом);

усунення недоліків роботи апаратів: регулювання зазорів, насадок, тиску, щільності пульпи, рівня її в зумпфах, завантаження млинів кулями, що мілять, кількості обертів імпелеру і кількості повітря в пульпі при флотації та інших;

порівняння результатів обліку сировини, видобутої гірничим цехом з одного боку, та тією, що надійшла на фабрику в контрольований період з іншого (з урахуванням кількості сировини в бункерах);

аналіз фактичних втрат корисних компонентів, їхнього порівняння з проектною; виявлення причин втрат у продуктах переробки.

П.1, п.2 частини 2 ст.53 Кодексу України про надра; п.8.4, п.8.8 «Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин».

Після перерахованих робіт визначаються вузли технологічної схеми (апарати, машини), що є джерелами наднормативних втрат, і розробляються заходи щодо усунення наявних порушень і недопущення наднормативних втрат.

IV. Оформлення документів і вживання заходів за результатами перевірок

Результати комплексної перевірки охорони і використання мінерально-сировинних ресурсів при переробці оформляються як обов’язковий для виконання акт-припис.

П.1 частини 2 ст.63 Кодексу України про надра.

В акті-приписі лаконічно викладається загальний стан використання мінеральної сировини при переробці, відзначаються всі виявлені під час перевірки порушення і відступи від проектів, норм, правил та інструкцій, затверджених планів впровадження передового досвіду і нової техніки, а також даються розпорядження про усунення порушень і недоліків із зазначенням термінів виконання.

Виявлені при перевірках порушення і недоліки підтверджуються посиланнями на параграфи і статті у відповідних нормативних документах.

Розпорядження вручається під розписку керівнику підприємства для виконання.

Під час обстеження за потреби можуть видаватися керівникам цехів, служб, ділянок приписи на припинення робіт, що ведуться з порушенням законодавства з охорони праці, правил і норм з охорони надр. Такі приписи доцільно видавати на усунення порушень, коли не має потреби у великому терміні і розробці спеціальних заходів.

«Єдині правила безпеки при дробленні, сортуванні, збагаченні корисних копалин і агломерації руд та концентратів», «Загальні правила безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості», «Правила безпеки на підприємствах зі збагачення і брикетування вугілля (сланців)» та інші.

По завершенні обстежень за присутності керівника підприємства, як правило, проводиться нарада фахівців з розглядом результатів перевірки.

У всіх випадках виявлення наднормативних втрат чи інших грубих порушень законодавства про надра при переробці мінеральної сировини, вимог щодо безпеки людей (вимушені припинення робіт), невиконання розпоряджень, – винні посадові особи в обов’язковому порядку залучаються до дисциплінарної, адміністративної чи іншої відповідальності.

Ст.65 Кодексу України про надра; ст.39 Закону України “Про охорону праці”; ст.57, ст.93 , ст.1884 , ст.231 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керівників (власників) підприємств з окремих питань використання чи переробки мінеральної сировини може бути заслухано на раді інспекції, гірничого округу, теруправління, колегії Департаменту.

Порядок контролю за ходом виконання припису і рішень ради та колегії встановлює безпосередній керівник перевірки.

Прийняті органами Держпромгірнагляду міри повинні задовольняти як інтереси держави, так і користувачів надр, відповідати законам і нормативним актам України.

В окремих випадках для вживання заходів з усунення порушень і недоліків, що є загальними для ряду суміжних підприємств галузі, може бути надіслано листи з постановочними питаннями вищестоящому господарському органу.

V. Аналіз стану переробки мінеральної сировини на підконтрольних підприємствах.

Облік роботи і звітність про наглядову діяльність

Аналіз стану переробки мінеральної сировини на підконтрольних підприємствах виробляється з метою:

розробки та реалізації пропозицій і заходів щодо зниження втрат корисних компонентів і запобігання порушень Кодексу про надра;

підвищення ефективності використання мінеральної сировини;

підготовки звітних даних про роботу за відповідний період.

Аналіз має проводитися систематично в міру виконання планів роботи і проведення обстежень, а також надходження звітної інформації про роботу переробного підприємства.

На підставі аналізу й узагальнення отриманих даних виявляються порушення технології переробки, що найчастіше зустрічаються на підприємствах галузі, на яких потім планується посилення контролю, а також розробляються пропозиції та заходи, що використовуються потім при плануванні контрольної роботи, видачі приписів керівникам підприємств. Отримані дані можуть бути систематизовані, виділені першочергові завданнями для підприємств за галузями як постановочні питання при підготовці листів керівникам вищестоящих організацій (міністерствам, відомствам тощо).

Інспектор обов’язково повинен мати наступну документацію:

журнал обліку виконаних ним робіт і вжитих заходів, що включає особистий план роботи і графіки обстежень, перелік піднаглядових підприємств;

аналіз роботи інспектора за квартал;

копії виданих приписів керівникам підприємств;

повідомлення на приписи про усунення порушень;

зведення про роботу підприємства, науково-дослідних робіт щодо удосконалення техніки і технології при переробці мінеральної сировини.

П.78. «Методичних вказівок з ведення державного гірничого нагляду».

На підставі цих документів узагальнюється робота інспекторів за інспекціями, територіальним управлінням, округом.

За підсумками роботи за рік інспекції й територіальні управління складають звіт про роботу за затвердженими формами (НД-1, тощо), а також пояснювальну записку.

Пояснювальна записка повинна містити:

короткі зведення про вирішені у звітному році питання;

зведення про характерні порушення і недоліки, що мають місце, та невирішені у звітному році;

приклади підприємств, на яких встановлена наднормативні (надпроекті) втрати корисних компонентів;

стан виконання наказів і постанов колегії Держпромгірнагляду, а також вказівок Департаменту з питань підвищення комплексності використання мінеральної сировини при переробці (конкретно, що зроблено по кожному з них);

пропозиції з удосконалення методів нагляду і підвищення його ефективності;

постановочні питання у сфері поліпшення використання мінеральної сировини при переробці.

Крім цього, до 25 лютого територіальні управління надсилають до Департаменту звіт про втрати корисних копалин і компонентів при видобутку і переробці мінеральної сировини за минулий рік.

Пояснювальна записка до нього повинна містити наступні зведення з питань переробки:

основні результати роботи підконтрольних підприємств, комплексності використання сировини, вилучення основних і супутніх компонентів у товарний продукт;

про відповідність робіт з геолого-технологічного картування родовищ мінеральної сировини і про ефективність використання таких робіт для керування технологічним процесом;

про видання підприємству посібників, рекомендацій з нових технологічних розробок з метою підвищення вилучення корисних копалин при переробці і про їхнє впровадження підприємством;

про найтиповіші порушення і відступи від встановлених вимог при переробці мінеральної сировини, аналізу їхніх причин;

про вжиті заходи з попередження порушень і відступів від встановлених вимог, а також про намічені заходи щодо подальшого підвищення вилучення корисних компонентів у товарну продукцію і комплексності використання мінеральної сировини.

Управління організації нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами і переробкою мінеральної сировини Департаменту аналізує роботу територіальних управлінь за звітний період, узагальнює досвід і намічає заходи щодо усунення наявних недоліків і подальшого поліпшення наглядової діяльності в області підвищення ефективності використання мінерально-сировинних ресурсів.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.